МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ РІДНОГО КРАЮ

(до 70-річчя заснування Дніпропетровської області)

1. Область в 1930-1940-х рр.

27 лютого 1932 р. постановою Президії ЦВКСРС'Р було затверджено рішення 1У позачергової сесії ВУЦВК дванадцятого скликання (від 9 лютого 1932) про утворення на території УСРР п‘яти областей: Харківської, Київської, Вінницької, Одеської, Дніпропетровської.

В Дніпропетровську область увійшло 54 адміністративно-територіальних одиниці (4 міста і 50 районів).

На першому пленумі облвиконкому (5 серпня 1932 р.) головою Дніпропетровського облвиконкому був обраний Петровський Данило Іванович, який до лютого 1932 р. знаходився на посаді заступника голови Раднаркому УСРР. За станом на 1 січня 1932 р. Дніпропетровщина мала територію 73149,1 кв.км з населенням 4032,2 тис.чол. У зв‘язку з створенням Донецької області (постанова ВУЦВК від 2 липня 1932р.); Миколаївської області (постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р.); Запорізької області (постанова президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1930 р.) Дніпропетровська область у нових межах складалась з 7 міст та 26 районів з територією 31,6 тис. кв. км. За роки другої п‘ятирічки на Дніпропетровщині до новобудов відносились: "будівництво віку" - Дніпрогес ім. В.І.Леніна (перша черга у 1932 р.), Криворізький металургійний завод (1931-1934 рр.); Нікопольський південно-трубний завод (1932-1935 рр.); Новомосковський жерстекатальний завод (1932-1935 рр.). На Дніпропетровському металургійному заводі ім. Г.І.Петровського були збудовані домна № 1, сталеплавильна піч № 6 місткістю 10 т (1932 р.). В 1932 р. був затверджений генеральний план розвитку Дніпропетровського заводу металургійного устаткування, за яким передбачалося вкласти в реконструкцію 125 млн. крб. В 1932 р. стала до ладу піч № 1, а 19 квітня 1936 р. в цеху тюбінгів були виготовлені перші тюбінги для будівництва Московського метрополітену. В 1939 р. вперше у світовій практиці в доменних печах заводу застосували кисневе дуття.

В 1935 р. стали до ладу перші у країні колесопрокатний та новотрубний цехи на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. К.Лібкнехта, які за своєю потужністю дорівнювали цілим заводам.

25 лютого 1937 р. на міжнародній виставці "Мистецтво і техніка", яка проходила б Парижі, вироби електротехнічного заводу "Світлофор" були удостоєні диплома "Гран-Прі" і золотої медалі.

Наприкінці 1.933 р. відкрився рух по 31-арковому залізобетонному Мерефо-Херсонському мосту через Дніпро довжиною у півтора кілометра, збудованому за проектом М.М.Колоколова.

Перед війною в області працювало 16 домен, 36 мартенів, 56 прокатних і трубопрокатних станів, 77 залізорудних шахт, 400 підприємств місцевої промисловості, які давали країні більше 20% чавуну, сталі, 18,2% прокату, 59% залізної руди, 34,5% марганцевої руди від загальносоюзного виробництва.

На кінець другої п‘ятирічки колгоспи області об'єднували 99,7% дворів і 99,95% посівної площі. В області налічувалось 130 МТС, понад 9 тис. тракторів, 5781 комбайн. У 1939 р. на Всесоюзній сільськогосподарській виставці було 4349 учасників з Дніпропетровщини. В 1940 р. вся область стала учасницею виставки.

Трагічними для трудящих Дніпропетровщини були 1932-1933 рр. Спустошливі хлібозаготівлі та масові репресії прирекли селян на голодну смерть. В інформаційному зведенні Дніпропетровського обкому КП(б)У від 28 лютого 1933 р. на ім‘я першого секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора повідомлялося:"... Появление голода, по имеющимся в обкоме данным, имеют место в 31 районе области, количество отмеченных фактов голодовки по области составляет свыше 5000...".

1937- перше півріччя 1938 рр. - це пік "великого терору". За офіційними даними на Дніпропетровщині за цей час було репресовано 29521 чоловік, або кожний 115-й мешканець області.

В галузі освіти і культури в області сталися такі зміни. Так, у 1937 р. в основному була ліквідована неписьменність. В 1932/1933 навчальному році в області було[. 31 середня школа, в 1940/1941 навчальному році їх було 300. Всього напередодні війни в області нараховувалося 1660 шкіл, працював державний університет, 16 інститутів, у яких навчалося 17495 студентів, в 46 середніх спеціальних учбових закладах вчилося 13490 чоловік.

У 1940 р. в області працювало понад 60 палаців культури і клубів у містах і селищах міського типу, 11 будинків культури в райцентрах, 233 сільських та 615 колгоспних клубів та хат-читалень. Працювало 8 театрів та Філармонія, 8 музеїв, 418 кіноустановок, в т.ч. 335 звукових.

На Дніпропетровщині працювали такі діячі науки і культури, як академік Л.В.Писаржевський (в галузі фізичної хімії), академік АН УРСР Д.І.Яворницький (історик), академік АН УРСР М.Р.Семененко і член-кореспондент АН УРСР С,П.Родіонов (в галузі геології), народний артист СРСР І.С.Паторжинський, В.М.Дальський, народні артисти УРСР З.С.Хрукалова, О.Д.Гай; художники М.І.Сапожников, М.М.Панін, М.С.Погрібняк; скульптори Г.С.Теннер і О.І.Жерадков.

ІІ. Дніпропетровська область в роки

Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

З перших днів війни промислові підприємства області почали випускати продукцію для фронту. На заводі ім.Петровського і К.Лібкнехта були побудовані два бронепотяги, діяли бригади по ремонту бойової техніки.. Одночасно почались роботи по демонтажу обладнання заводів і фабрик і евакуація їх в східні райони Радянського Союзу. Всього було евакуйовано 99 тисяч залізничних вагонів з різним вантажем на Урал, Казахстан, Узбекістан.

В ніч на 10 липня 1941 р. фашисти вперше бомбили обласний центр - Дніпропетровськ.

В містах області формувались військові частини резервної армії під командуванням генерала Чибісова, які вступили в бойові дії 15 серпня 1941 р., коли ворог вийшов на рубіж Верхньодніпровськ-Кривий Ріг. 17 серпня почалися бої на підступах до обласного центру. За оборону міста та області шість чоловік отримали вищу нагороду - Золоту Зірку Героя Радянського Союзу. 25 серпня 1941 р. правобережна частина області та місто Дніпропетровськ були окуповані фашистами, а в середині жовтня була окупована вся територія області. Окупація тривала 2,5 роки. Під час окупації на території області діяли 28 партизанських загонів, 6 горкомів та 18 підпільних райкомів партії, якими керував підпільний обком партії на чолі з Сташковим Миколою Івановичем. У 1945 р. йому посмертно було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Партизани та підпільники знищили 3 тис. .солдат та офіцерів ворога, пустили під укіс 22 військові ешелони, 228 автомашин, 3 склади з боєприпасами та інше. За період окупації фашисти розстріляли та закатували 78118 мирних жителів, 37185 військовополонених, а 176303 чол. були вивезені до Німеччини на примусові роботи. Матеріальні збитки нанесені народному господарству області складали 29 млрд. крб.

8 вересня 1943 р. почалося визволення території Дніпропетровської області військами Південно-західного Фронту генерала армії Р.Я.Малиновського та Степового фронту генерала І.С.Конева. До 24 вересня 1943 р. вся лівобережна частина області, крім Амур-Нижньодніпровська, була визволена від фашистів. 27 вересня радянські війська Форсували Р.Дніпро й зайняли на правому березі п‘ять великих та декілька малих плацдармів. 23 жовтня 1.943 р. з цих плацдармів почався наступ, в ході якого 25 жовтня були визволені М.Дніпропетровськ, м.Дніпродзержинськ та ряд сіл на правому березі Дніпра. Після визволення М.Павлограда (18 вересня 1943 р.) там були створені органи обласної влади. Вся територія області була звільнена 7-8 березня 1944 р.

В ході бойових дій були проведеш такі великі воєнні операції, як: Апостолово-Нікопольська, Криворізька та Інгулецька. З перших днів визволення населення області здійснює відбудову народного господарства. Так, вже 28 жовтня 1943 р. на заводі ім.Петровського була пущена теплова електростанція, яка забезпечила місто електроенергією. А за рік було відбудовано 3 доменні печі, 13 мартенів, 13 прокатних станів, 20 шахт в Кривбасі та 4 в Марганці, було відбудовано 2366 км залізничних колій, працювало 1693 колгоспи та ЗО радгоспів, 17 інститутів, 7 науково-дослідних установ, 25 технікумів, 1464 школи, б театрів, 36 кінотеатрів. За визволення області 75 військових частин були удостоєні почесних найменувань назв міст області. 560 чоловік отримали Зірку Героя Радянського Союзу, десятки тисяч чоловік удостоєні орденів і медалей. В роки війни наші земляки воювали на різних фронтах. Майже 200 чоловік стали Героями Радянського Союзу, 6 з них - двічі Герої Радянського Союзу

ІІІ. Віхи розвитку області в 1954-1980 рр.

В 1944 році в Дніпропетровську розпочинається будівництво автозаводу, який випустив перший автомобіль ДАЗ-150 "Українець" в 1948 р., а в 1951 р. на заводі організують виробництво ракет Р-1, в 1952 р. було створене Особливе конструкторське бюро (0КБ), яке очолив М.К.Янгель. Саме відтоді Дніпропетровськ і почав перетворюватись на столицю вітчизняного ракетобудування. За 40 років КБ "Південмаш" розробило 67 типів космічних апаратів, здійснило запуски на задані орбіти близько 400 космічних апаратів власної розробки, виготовлених на "Південмаші". Тут працювали видатні виробничники, громадські діячі О.М.Макаров, Л.Кучма та інші.

В області за період з 1950 р. вступили до ладу діючих: Верхньодніпровський крохмалопатоковий комбінат (1960 р.). Дніпропетровський шинний завод (1961 р.), фабрика художніх виробів в с.Петриківка (1961 р.), Дніпродзержинська ГРЕС (1964 р.), доменна піч № 8 на "Криворіжсталі" (1967 р.). Дніпропетровська трикотажна фабрика (1969 р.), доменна піч № 9 на "Криворіжсталі" (1974 р.), стан "140" на трубопрокатному заводі ім.К.Яібкнехта (1975 р.), Вольногорський завод електровакуумного скла (1976 р.), Криворізька вовнопрядильна фабрика (1976 р.), вісепрокатний цех на Дніпровському металургійному заводі ім.Дзержинського (1979 р.), виробництво крупногабаритних шин (1981 р.), киснево-конверторний цех на Дніпровському металургійному комбінаті ім.Дзержинського (1982 р.), шахта ім.И.І.Сташкова (1982 р.), комплекс по виробництву аміаку на "Азоті" (1985 р.).

Дніпропетровська область була нагороджена 26 лютого 1958 р. орденом Леніна за успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва та 23 листопада 1970 р. другим орденом Леніна за успішне виконання завдань восьмої п‘ятирічки.

Орденом Леніна в 1970 р. також були нагороджені: м.Кривий Ріг, Криворізькій металургійний завод ім. Леніна, Придніпровська залізниця, Північний гірничо-збагачувальний комбінат, трести "Дніпростальнонструнція", Криворіжіндбудівництво","Дніпросільбуд", м.Дніпропетровськ (1976 р.), м.Дніпродзержинськ було нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора (1970 р.), а також м.Павлоград (1979 р.), м.Нікополь (1980 р.), український музично-драматичний театр ім.Т.Г.Шевченка (1979 р.). Криворізький російський театр драми і музичної комедії (1984 р.), газета "Дніпровська правда"(1978р. газета "Дзержинець" (1978 р.). Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (1979 р.), ДІІТ (1980 р.), комбайновий завод ім.К.Ворошилова (1971 р,).

Дніпропетровщина пишається досягненнями своїх спортсменів. Серед яких: олімпійські чемпіони: Лисенко (Гуревич) (ХУП), В.Юрченко (XXI), О.Молибога (XXI), Ю.Зайцев (XXI), С.Фесенко (ХХП), В.Саченко (ХХП), С.Рахманов (ХХП), О.Круглова (ХХП), О.Баюл (ХХ1У), І.Матвієнко, Є.Браславець, Р.Таран (ХХУІ).

В 1983 та 1988 рр. футбольна команда "Дніпро" стала чемпіоном СРСР, у 1984 р. та 1985 рр. - бронзовим призером першості країни, а в 1987 та 1989 рр. - срібний призер чемпіонату СРСР.

IV. Дніпропетровська область в 1989-2001 рр.

Територія Дніпропетровської області - 31,9 тис. кв. км. Чисельність населення (на 1989 р. - 3893,5 тис. чол.) (на 1.01.2001 р.-3678 тис.чол.). Питома вага Дніпропетровської області в Україні це: по чисельності населення - 7,6%, по території - 5,3%, щільність населення на кв. км, чоловік – 122.

Промисловий потенціал і структуру області визначають запаси корисних копалин: залізні і марганцеві руди, уран, титан, боксити, золото, вугілля, нафта та газ, вапняки, доломіти, вогнетривкі глини, каолін, мінеральні фарбові руди, магнезит, цементна сировина, формувальні та будівельні піски, камнеоблицювальна, будівельна та керамзитова сировина.

Питома вага галузей промисловості в % в Дніпропетровській області:

За 1 хвилину у Дніпропетровській області виробляють: 36,5 т сталі, 34,9 т чавуну, 31,3 т прокату, 198,6 т залізної руди, 130 одиниць швейних виробів, 76 пар взуття, 30 шт. трикотажних виробів.

Область має потужний промисловий потенціал, тут виробляється 15,3 % усієї промислової продукції України. Основа промисловості області - це гірничо-металургійний комплексно складу якого входять 57 підприємств, які виробляють 100% марганцевої, 80% залізної руди, 75% труб, 26% прокату чорних металів, 36% чавуну, 34% сталі.

Криворізький басейн обсягом видобутку 687 млн. тонн посідає перше місце в Україні. Запаси вугілля, які зосереджені в Західному Донбасі, складають 21 млрд. Тонн, щорічно видобувається близько 10 млн. тонн вугілля, в регіоні працюють 10 шахт, 9 з яких входять до компанії "Павлоградвугілля". Дніпропетровська область - одна з найбільш енергонасичених в Україні, посідає друге місце (після Донецької) - потужність 5246,6 мвт.

Машинобудівна галузь області - 160 підприємств - це ракетоносії "Зеніт", трактори, преси, вагоноопрокидувачі, шлаковози, трамваї, тролейбуси, магістральні електровози та інше.

Хімічна галузь - це 17 підприємств, лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, шини, вибухівка.

Легка промисловість - 29 підприємств, це багатогалузевий комплекс.

Агропромисловий комплекс - 5,6% валової продукції сільського господарства України. В структурі виробництва рослинництво - 61,5%, тваринництво - 38,5%. Спеціалізація області - це виробництво зерна, соняшника, цукрового буряку, овочів. По валовому збору соняшника область займає третє місце серед областей України.

Науково-технічний потенціал - це 55 науково-дослідних та 21 конструкторських організацій.

У Придніпровському науковому центрі НАН України працюють 4486 кандидатів наук, 753 доктори наук, 6 членів-кореспондентів та 9 академіків НАН України. В області діє 81 науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут, 17 вузів.

В області функціонують 8 державних театрів, облфілармонія, будинок органної музики, 6 державних та 165 громадських музеїв, десятки бібліотек.

Література:

1. Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть. Дніпропетровськ: Проспект, 2001
2. Дніпропетровська область в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Дніпропетровськ, 1969.
3. Герои подполья. М., 1970. Вып.2.
4. Герой Советского Союза. (Краткий биографический выпуск). М.,1984.
5. История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область. К.,1977.
6. Місцева преса:"Зоря","Днепровская правда","Наше місто","Днепр вечерний", "Вісті Придніпров‘я" за 1990-ті -2001 рр.

Матеріали підготовлені співробітниками Дніпропетровського історичного музею ім.Д.І.Яворницького

Домой Дни информирования